М.В. Сікорська, Ю.К. Ременюк
Медични центр "Аватаж"
ЛІКУВАННЯ міофасциального синдрому трапецієподібної м'язи
методом радіальної УДАРНО-ХВИЛЬОВОЇ ТЕРАПІЇ
Запорізький державний медичний університет, 2 медичний центр "Аватаж", м. Запоріжжя
Ключові слова: міофасціальний синдром, радіальна ударно-хвильова терапія.
Наведено результати лікування 32 хворих на міофасціальний синдром трапецієвідного м'яза із застосуванням методу радіальної ударно-хвільової терапії, що дозволило отрімати більш стійкій результат у порівнянні з групами хворих, які лікувалісь за загальноприйнятими методиками.
УДК: 616.741.11-009.7-08
У практиці неврологів постійним залишається велика кількість пацієнтів з міофасциальними болями. У спеціальній літературі дана нозологічна форма часто зустрічається під назвою фіброміозіта, міофіброзіта, міалгії, психогенний ревматизм. Міофасциальний біль окремого м'яза формується під впливом активності тригерних точок м'язи і / або пов'язаної з нею фасції. Активні тригерні точки можуть бути в ураженій м'язі як поодинокими, так і множинними. З критичною точкою пов'язана біль в спокої або при русі, що провокує напругою м'язи. Активна тригерна точка завжди болюча при пальпації. Тригерні точки можуть обумовлювати розвиток відображених болі в зонах, характерних для ураженої м'язи.
Міофасциальний біль виникає гостро або поступово. Як правило, рух, що призводить до болю, пацієнти описують точно. Для визначення локалізації критичної точки уражений м'яз короткочасно розтягують, відбувається рідкісна напруга ураженого пучка, в той час як інші сусідні волокна релаксовані. Напружений пучок відчувається у вигляді натягнутого шнура. Якщо надати м'язу спокій, провести гарячі вологі обгортання, фізіотерапевтичні процедури, ввести анальгетики, больовий синдром зменшується, але при наявності будь-яких негативних впливів (несприятлива погода, стрес, фізичні навантаження і т. Д.) міофасциальний біль поновлюється; крім посилення болю в початкових тригерних точках, останні можуть множитися, утворюючи допоміжні і вторинні тригерні точки. Таким чином, підбір адекватних методів впливу на тригерні точки і уражені м'язи залишається актуальним і вкрай важким.
В останні 5 років позитивні результати в лікуванні больових синдромів отримані при застосуванні метода ударно-хвильової терапії. Анальгетичний ефект досягається за рахунок прямого впливу на тригерні точки, що призводить до підвищення вироблення ендорфінів у відповідь на роздратування больових рецепторів, посилення припливу крові і локальної гіперемії в місці впливу, що інтенсифікує розпад медіаторів запалення і індукує регенераторні процеси, сприяє стимулюванню виведення продуктів катаболізму.
МЕТА РОБОТИ
Провести порівняльний аналіз лікування хворих з використанням методу ударно-хвильової терапії і за класичною методикою.
ПАЦІЄНТИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
Під нашим спостереженням знаходилися 56 пацієнтів, яких розподілили на 2 групи. Серед 32 хворих основної групи було 20 жінок і 12 чоловіків, середній вік склав 34,12 ± 3,08 року; в контрольній групі 24 пацієнта, з них 15 жінок і 9 чоловіків, середній вік - 32,43 ± 2,18 року. Тривалість захворювання в обох групах становила від 5 місяців до 2,5 років. Всі пацієнти основної групи раніше проходили курси медикаментозного та фізіотерапевтичного лікування, відзначаючи їх тимчасову ефективність.
Пацієнтів контрольної групи лікували за стандартно прийнятими методиками з використанням медикаментозної терапії (застосування анестетиків, нестероїдних протизапальних препаратів, міорелаксантів), призначенням вправ на розтягнення м'язів, проведенням міофасціального релізингу, гарячих вологих обгортань, вплив на тригерні точки ультразвуком.
Тригерні точки піддавали терапії головкою діаметром 10 мм з силою 2,5-3,0 бала, частотою 15 Гц, кількість ударів - 1000-1500 на одну тригерну точку. Після цього трапецієподібний м'яз піддавали дії ударних хвиль силою 2,0 бара, частотою ударів 12-15 Гц, кількість ударів - від 1000 до 3000. Процедури проводили амбулаторно з інтервалом 5-10 днів, курс лікування - 5-7 процедур. Протягом перших 2 тижнів лікування хворим рекомендували зменшити фізичні навантаження і виконувати вправи, спрямовані на зміцнення м'язів спини, а також плавання, масажі.
Оцінку результатів лікування проводили за наступними напрямками: зменшення ступеня вираженості болю (по І.Л. Антонову): I ступінь - незначна, зникає в спокої; II ступінь - біль, яка має місце в спокої, посилюється при русі, але незначна по Вира ності; III ступінь - постійний біль, періодично посилюється з сенотопатичним відтінком; IV ступінь - різка, постійний біль, вимушене положення хворого, що викликає необхідність термінового застосування анальгетичних засобів.
Крім того, визначали наявність та кількість вузликів ущільнень (Корнеліуса, Мюллера, Шаде), м'язових ущільнень визначали по вираженості з урахуванням обсягу і розрізняли 3 ступеня: I ступінь - поодинокі ділянки ущільнення, що займають менше 1/3 діаметра м'язи; II ступінь - ділянки ущільнення займають до1 / 2 попереч- ника м'язи; III ступінь - ділянки ущільнення займають більше 1 / 2 діаметра м'язи.
Результати досліджень оброблені сучасними статистичними методами аналізу на персональному комп'ютері з використанням статистичного пакета ліцензійної програми «STATISTICA® for Windows 6.0» (StatSoft Inc., NoАХХR712D833214FAN5).
РЕЗУЛЬТАТИ І ЇХ ОБГОВОРЕННЯ
Хворі основної групи на початку лікування за ступенем вираженості болю ставилися до III - 21 (65,6%) і IV ступеня - 11 (34,4%); по вираженості м'язових ущільнень з урахуванням обсягу до II - 15 (46,9) і III ступеня - 17 (51,3%) пацієнтів.
У контрольній групі на початку лікування за ступенем болю пацієнти поділялися наступним чином: II ступінь - 3 хворих (12,5%), III ступінь - 13 (54,1%), IV ступінь - 8 (33,3% ) хворих. За обсягом м'язових ущільнень: II ступінь - 16 хворих (66,6%), III ступінь - 8 хворих (33,3%).
Після проведеного курсу терапії всі, хто знаходився під наглядом, відзначали поліпшення загального стану, зниження або зникнення болю в шийно-комірцевій області і в спині. При пальпації тригерних зон у пацієнтів основної групи больові відчуття не відзначені, а в контрольній групі 6 пацієнтів (5%) відзначили незначні больові відчуття (I ступінь).
Що знаходилися на лікуванні (з використанням радіальної ударно-хвильової терапії - РУХТ) пацієнти відзначали зменшення больового синдрому через 2,5 ± 0,7 тижні від початку курсу лікування, а до кінця терапії біль регресувала повністю. Ускладнень від проведені процедур не спостерігали.
При контрольному огляді через 6 місяців після завершення лікування 27 (84,3) пацієнтів основної групи не виказували скарг, в контрольній групі позитивний ефект відзначали 17 (70,8%) хворих. Дані показники відносяться до зникнення больових відчуттів; у 12,3% хворих основної групи (4 пацієнта) виникала біль через 4-6 місяців після курсу РУХТ, яка була незначною по вираженості в спокої і кілька посилювалася при русі (II ступінь по І.П. Антонову). При пальпації трапецієподібної м'язи лише у 2 (6,3%) хворих виявлені тригерні точки.
У контрольній групі больові відчуття, як уже зазначалося, відчували 17 пацієнтів з 24. З них 12 осіб (50%) відзначили, що вже через 3-4 місяці після лікування під впливом несприятливих факторів стали відчувати біль колишньої локалізації та вираженості, 4 (16 , 7%) пацієнта пов'язують повернення болю з підвищеними фізичними навантаженнями, 1 пацієнт (4,2%) зазначив виникнення болю після стресу. При об'єктивному обстеженні у всіх 17 пацієнтів виявлено тригерні точки.
Після року всі пацієнти, що знаходилися під спостереженням, були знову оглянуті. В основній групі лише 7 хворих (21,8%) відзначали наявність болю в в спині; у 2 з них проходили в спокої, у 5 біль відзначалася в спокої і посилювалася при рухах. Всі хворі пов'язували больові відчуття з вимушеним положенням (робота перед комп'ютером, тривале перебування в одній позі перед телевізором). При об'єктивному обстеженні тригерні точки визначалися у 4 пацієнтів (12,5%). В контрольній групі 19 чоловік (79,2%) пред'являли скарги на періодичні або постійні болі в спині, причому 7 з них пройшли амбулаторний курс лікування із застосуванням протизапальних препаратів. При пальпації у всіх випадках визначалися ділянки ущільнення м'язи (II-III ступеня) з наявністю тригерних точок.
Таким чином, отримані результати переконливо показують, що застосування РУХТ в лікуванні міофасціальних болів трапецієподібної м'язи дозволяють досягти більш вираженого і стійкого ефекту, у порівнянні з загальноприйнятими методиками лікування.
ВИСНОВКИ
Проведення лікування методом радіальної ударно-хвильової терапії хворим з міофасциальними синдромами трапецієподібного м'яза є обгрунтованим, так як сприяє більш швидкого і стійкого зменшення больових проявів.
Використання РУХТ при міофасциальних синдромах дозволяє обходитися без застосування медикаментозних засобів, що особливо актуально для хворих з супутніми захворюваннями шлунково-кишкового тракту або наявністю непереносимості ряду медикаментів.
Застосування радіальної ударно-хвильової терапії дозволяє впливати на тригерні точки, пригнічуючи їх активність, що розширює терапевтичні можливості при своєчасній діагностиці суті хвороби.
ЛІТЕРАТУРА
Антонов І.П. Класифікація та формулювання діагнозу захворюванням периферичної нервової системи / Антонов І.П. // Периферична нервова система: Зб. наукових тр. - Мінськ: 1984. - Вип. 7. - С. 51-58. Васильєв А.Ю. Екстракорпоральна ударно-хвильова терапія в лікуванні травм і захворювань опорно-рухового апарату / Васильєв А.Ю., Єгорова Е.А. - М .: ВАТ «Вид-во Медицина», 2005 - 9 с. Іваничі Г.А. Хворобливі м'язові ущільнення / 7. Іваничі Г.А. - Казань: Изд-во Казанського університету, 1990 - 158 с. Козелкин А.А. Міофасциальні больові синдроми грудної локалізації / Козелкин А.А., Харченко І.І. // Запорожський
Сведенія про авторів: медичний журнал. - 2000. - No1 - С. 13-15. Козелкин А.А. Діагностика та лікування вертеброгенних больових синдромів: Керівництво для студентів медичних ВУЗів, лікарів, лікарів-інтернів / Козелкин А.А., Медведкова С.А., Лісова О.А. - Запоріжжя, 2008. - С. 72-73. Патогенез болю в області шиї і плечового пояса / Скоромец А.А., Садовський А.К., Клименко А.В., Баренцевіч Е.Ф. та ін. // II Міжнародний конгрес вертеброневрології: Тез. доп. - Казань, 1992. - С. 114-115. Travell J.G. Myofascial pain and dysfunction. The trigger point manual / Travell J.G., Simons D.G. - Baltimore: Williams and Wikins, 1983. - 250 c. Тревелл Дж.Г. Міофасциальний болю: в 2-х т. / Тревелл Дж.Г., Сімонс Д.Г .; пер. з англ. - М., 1989. - Т. 1. - 254 с.
Сікорська М.В., к. Мед. н., доцент каф. нервових хвороб ЗДМУ.
Ременюк Ю.К., головний лікар медичного центру "Аватаж".