V-Actor — біомеханічна стимуляція м’язів по швейцарській технології

V-Actor — біомеханічна стимуляція м’язів по швейцарській технології

V-Actor — біомеханічна стимуляція м'язів

Біомеханічна стимуляція м’язів. Природні коливання м’язів.

Кожен з нас звертав увагу на те, що кінчики пальців витягнутої вперед руки тремтять. Це – всім відомий тремор. Якщо записати подібні рухи кінчиків пальців на рухому стрічку, то на ній зобразиться деякий коливальний процес. Вловити закономірність у його перебігу практично не вдається. Він носить випадковий характер як за величиною відхилень від деякої прийнятої за нуль точки відліку, так і за частотою розташування піків на кривій з тієї та іншої сторони від нульового рівня. Коли ми поступово підсилюємо напругу м’язів руки, відбувається збільшення розмаху коливань і, що вельми примітно, форма коливань стає більш правильною. При максимальній напрузі м’язів кінчики пальців будуть виписувати на рухомій стрічці майже правильну хвилеподібну лінію – синусоїду. Особливо наочно подібна закономірність проглядається, коли ми сильно стискаємо кулак зігнутою в лікті руки.

Розмах і частота коливань не залежать від бажання людини, а строго визначаються внутрішніми закономірностями біомеханіки м’язів. Частота коливань зазвичай становить 10-11 Гц. Подібні коливання спостерігаються при напрузі й інших груп м’язів, так при напрузі шиї трясеться голова. Отже, в міру напруження м’язів відбувається упорядкування роботи скорочувальних елементів в них: вони починають більш синхронно скорочуватися, подовжуватися і передають свою активність ланкам нашого скелета.

М’яза внаслідок своїх коливальних рухів навіть видають тихий звук. На це вперше звернув увагу німецький фізик Г.Гельмгольц. Звук джмеля в польоті, наприклад, можна почути, приклавши до вуха сильно напружений біцепс руки. Висота тону становить 19,5-20 Гц. Виразно можна почути звук, якщо сильно стиснути щелепи, вібруючі в даному випадку жувальні м’язи розташовані в безпосередній близькості від органів слуху.

Напрошується висновок, що подібні вібрації для чогось потрібні організму!

Так, австрійський фізіолог Х.Рорахер вважає, що природна мікровібрація підтримує постійне порушення механорецепторів і таким чином сигналізує в кору великих півкуль головного мозку (точніше в чутливу зону лабіринту) про «відчуття тіла і схему тіла». Він також вважає, що мікровібрація має важливе значення у фільтраційних процесах в тканинах і обміні речовин в організмі. Одночасна зміна довжини м’язових волокон в більшій мірі деформує м’яз і змінює просвіт кровоносних судин, укладених в м’язі, а, отже, за наявності клапанів обумовлює підвищену кровенасосну функцію м’язів. Ця обставина, треба думати, і забезпечує посилене живлення м’язів, зростання їх маси після активних тренувань і рельєфність мускулатури атлетів. Синхронна зміна довжини м’язових волокон також призводить до одночасного подразнення великої кількості механорецепторів, обумовлює сильний вплив на центральну нервову систему (ЦНС) і, як наслідок, кращу керованість м’язами.

Виявляється, в певній мірі ми не використовуємо і десятої частини чудодійних можливостей активної м’язової напруги. Розкрити резерви організму вдається біомеханічній стимуляції м’язової діяльності.

біомеханічна стиумляція v-actor

Будова м’язів

Що таке біомеханічна стимуляція, як відновити привабливу зовнішність, рухову діяльність після травм і захворювань, продовжити активне довголіття?

Саме явище біомеханічної стимуляції видається надзвичайно цікавим і перспективним у багатьох відношеннях. Практично немає такого прояву життєдіяльності людини, в області якої з тією чи іншою мірою позитивного ефекту не можна було б використовувати її. Зараз вже абсолютно ясно, що біомеханічна стимуляція – це серйозно і надовго. Біомеханічна стимуляція – новий напрямок в медицині. Вона здійснюється шляхом впливу на м’язи людини механічними факторами, точніше вібрацією, а в результаті виходять психофізіологічні ефекти, які складають різні аспекти тренування м’язів.

Що ж дозволяє згаданий вплив на м’язи виділити в новий напрям?

Тому в основному дві причини.

По-перше, за формою: вплив вібрацією здійснюється уздовж м’язових волокон, тобто в напрямку, характерному для звичайного м’язового скорочення. Дана обставина не враховується у звичайному вібромасажі, а вона суттєва.

По-друге, і це головне, тренувальний і біологічний ефект досягається при такому впливі в певних ситуаціях (наприклад, за витратами часу) в десятки і навіть сотню разів швидше, як кажуть, на порядок-два вище звичайного.

 Як взаємодіють м’язи і кровоносні судини?

М’язові волокна і переплетені з ними сотні дрібних капілярів взаємодіють між собою. При розтягуванні м’язи стискають всі капіляри і кров з них видавлюється у вени. Зарахунок наявності клапанів у венах кров назад не повертається. Коли м’яз не розтягнутий він повертається в своє початкове положення. Вени і артерії не здавлюються і в них утворюється вакуум – кров повертається назад. Тільки з боку вен ток ускладнений через наявність клапанів. Тобто кров надходить з артеріол і заповнює пустоти. Якщо зробити ряд таких послідовних дій, розтягуючи і відпускаючи (скорочуючи м’яз), то ми будемо бачити, що м’яз працює як насос, виштовхуючи кров у венозну систему з артерій. Чим частіше і більше амплітуда деформацій, тим інтенсивніше односпрямований потік крові.

біомеханічна стимуляція v-actor

Структура м’язів людини

Подібний ефект наповнення венозних судин кров’ю багато спостерігали, коли беруть зразок крові з вени і просять попрацювати пальцями руки. При цьому спостерігається швидке наповнення вен кров’ю і їх збільшення.

Щоб стимулювати таку деформацію м’язів досить застосувати до сухожиль навантаження у вигляді звичайної вібрації.

Поздовжня вібрація сприяє, мабуть, не тільки періодичному створенню вакууму в судинах м’язи, але й сама по собі полегшує транспортування формених елементів крові через них, а також обміну речовин між вмістом судин і прилеглими до них м’язовими волокнами. Червоні і білі кров’яні тільця крові мають неправильну довгасту форму. Тому, періодично звужуючись, судини своїми стінками як би вдаряють з боків по форменим елементам, орієнтуючи їх поздовжньо в руслі, і, отже, полегшують прохід через судини. Це особливо сприятливо в тих звужених місцях, де є клапани. Поперечник русла судин при вібрації також стає періодично більшим, ніж у спокійному стані, оскільки матеріал судин гнучкий. Цією обставиною, треба думати, і обумовлений ефект кровотоку в м’язах.

Отже, БМ-стимуляція – це частий періодичний механічний вплив на м’язи людини, спрямований уздовж їх волокон, з метою управління рядом фізіологічних функцій (зокрема, кровообігу). Зазначені закономірності, зрозуміло, не вичерпують всієї повноти картини даного явища. Тому звернемо увагу ще на інші сторони.

При БМ-стимуляції ми розтягуємо і відпускаємо м’язові волокна сухожилля, оболонки м’язів і суглобові сумки. Отже, в ЦНС потужним потоком активуються сигнали, викликаючи тим самим системну реакцію всього організму. Механорецептори називають ще пропріорецепторами, тобто (у перекладі) сприймають самого себе. Вони дають уявлення людині про її позу, навантаження на руховий апарат, про прискорення. Порушення їх діяльності призводить до повної неможливості координованих м’язових рухів.

Для механорецепторів вібрація є сильним подразником, оскільки напрямок механічної деформації при цьому дуже швидко змінюється. Але частота не повинна бути занадто висока, інакше нервові клітини перестають реагувати на роздратування. Наприклад, дуже часті вібрації, як ультразвуковий вплив, не дратують нервових закінчень, а тільки викликають теплові явища в тканинах м’язів.

Треба зауважити, що частоти і амплітуди, оптимальні для здійснення кровенасосної функції м’язів, відрізняються від оптимальних для роздратування механорецепторів. (Для першого випадку частоти нижче, ніж для роздратування рецепторів).

Змінюючи амплітуду поздовжніх вібрацій, їх частоту, а також різні комбінації цих параметрів у часі, можна дуже сильно дратувати механорецептори і таким чином ефективно впливати на ЦНС, утворюючи стійкі центри збудження в руховій зоні кори головного мозку. Умілий облік реакцій організму на такі збудження ЦНС дозволяє отримати багато позитивних ефектів для практики у спорті, медицині та просто процесі життєдіяльності.

Вплив на механорецептори – це другий основний канал впливу БМС на організм людини. Треба зауважити, що частоти і амплітуди, оптимальні для здійснення кровенасосної функції м’язів, відрізняються від оптимальних для роздратування механорецепторів. (Для першого випадку частоти нижче, ніж для роздратування рецепторів). Тому, змінюючи дані параметри, ми можемо за своїм розсудом надавати переважний вплив на ту чи іншу функцію організму.

Третій канал впливу БМС на організм людини – це вплив на процеси енергозбереження та енерговикористання в м’язах. При впливі БМС на м’язи на певних частотах відбувається максимально швидке використання АТФ (головні енергозапаси в м’язах) в м’язовій тканині, що прирівнюється з використанням АТФ під чс важких фізичних навантажень або м’язового тренування. Всі подальші процеси відновлення в м’язах після впливу на них БМС також протікають точнісінько, як після значних фізічних тренувань. Таким чином можливо без навантажень тренувати м’язи.

V-Actor – запатентована технологія БМС від швейцарської компанії Storz Medical

Технологія V-Actor (Ві-Ектор) або биомеханическая стимуляція дозволяє цілеспрямовано впливати на тканини пневматично генерованими вібро-імпульсами. Компресія і декомпресія підсилює мікроциркуляцію, і, як наслідок, продукти метаболізму і токсини ефективно видаляються через кров і лімфатичну систему.

Розтягування сухожильних і м’язових волокон за допомогою V-Actor нормалізує м’язовий тонус і як наслідок зникають м’язові напруженняі ущільнення. Якщо лікування буде проводитися з частотою понад 35 Гц, то рефлекс на розтягування відбуватиметься 35 разів на секунду, це означає, що м’яз буде скорочуватися більш-менш постійно. Така рефлекторна активність називається тонічний вібраційний рефлекс (на англ. – TVR).

V-Actor — біомеханічна стимуляція м'язів

V-Actor — біомеханічна стимуляція м’язів по швейцарській технології Storz Medical

Технологія V-actor – це локальна обробка тригерних точок, активація м’язів і навколишнього сполучної тканини.

Переваги і ефекти:

  • розслаблення м’язів і сполучної тканини, видалення спайок;
  • поліпшення мікроциркуляції,
  • стимулювання і прискорення метаболічної активності в тканинах;
  • поліпшення нейром’язової передачі;
  • вплив на ЦНС через пропріорецептори, розташовані в сухожиллях, зв’язках, м’язах і капсулах суглобів;
  • підвищення настрою за рахунок збільшення викиду гормонів (серотоніну);
  • зменшення стресу за рахунок зниження рівня кортизолу;
  • оздоровлення тканини;
  • лімфодренаж.

Де можна застосовувати вібротерапію?

1. Тренування м’язів, впливаючи на певних частотах. Замінює багатогодинні тренування у спортсменів. Результат однаковий.

2. Знімає наслідки частих і виснажливих тренувань у спортсменів.

3. Знімає “крепатуру” в тілі за 1 сеанс.

4. Знижує гіпертонус м’язів, що може застосовуватися при постінсультному гіпертонусі і при ДЦП.

5. Для розгладження вікових і мімічних зморшок. Ефект проявляється після перших сеансів.

6. При лікуванні целюліту в комплексі з ударно-хвильовою терапією.

7. При лікуванні м’язово тонічних синдромів у неврології.

 

Автор: Ременюк Ю.К.

лікар невролог вищої категорії,

засновник клініки “Аватаж”